Архітектурні та об'ємно-планувальні рішення

Проектною документацією передбачено будівництво житлового семиповерхового двосекційного житлового будинку із вбудованими приміщеннями на місці розібраної будівлі. Житловий будинок запроектований з підвалом та мансардним поверхом. Максимальні розміри будівлі у плані 46,765 х 21,45 м, висота – 24,7 м до ковзана покриття. У будівлі запроектовано: у підвальному поверсі – підземна автостоянка на 16 машиномісць та приміщення інженерного забезпечення будівлі; на першому поверсі – вхідні групи житлової частини будівлі, офісні приміщення, виставковий зал дитячої творчості, приміщення пожежного посту, диспетчеризації та відеоспостереження, в'їзд у поземну автостоянку та приміщення прибирального інвентарю; на решті поверхів – житлові квартири. У будівлі передбачено встановлення двох вантажопасажирських ліфтів вантажопідйомністю 1000 кг. Покрівля будівлі – з покрівельної сталі по металевих кроквах із зовнішнім організованим водостоком. Зовнішнє оздоблення – декоративна фасадна штукатурка, клінкерна плитка, натуральний граніт. У проектній документації передбачені заходи щодо забезпечення умов життєдіяльності маломобільних груп населення відповідно до БНіП 35-01-2001.

Конструктивні рішення

Конструктивна схема будівлі. Конструктивна схема будівлі – каркасно-стінова. Просторова жорсткість та стійкість будівлі забезпечується наявністю ядер жорсткості – монолітних стін сходово-ліфтових вузлів, жорстко пов'язаних монолітними перекриттями. Згинальні моменти в несучих стінах і колонах виникають тільки внаслідок примикання перекриттів, що відрізняються прольотами. Фундаментом будівлі служить плитно-пальова основа, що складається з окремих паль під колони та рядів буронабивних паль під несучі стіни, об'єднаних стрічковими ростверками та плитою товщиною 300 мм. Для рівномірного розподілу навантажень і підвищення загальної жорсткості каркасу будівлі є зовнішні монолітні стіни цокольного поверху товщиною 300 мм, жорстко з'єднані з фундаментною плитою. У створі колон створюються пояси жорсткостей за рахунок концентрованого дискретного армування, і тоді розрахункова схема безбалочних перекриттів стає аналогічною до схеми роботи перекриттів, оконтурених ребрами. Розрахунок конструкцій будівлі виконано за програмою Sofistik версія 11.1 з урахуванням спільної роботи зі пальовою основою. В результаті розрахунку просторової схеми визначено: загальну міцність та стійкість несучих конструкцій будівлі; максимальні та відносні опади основи від найвигідніших поєднань навантажень; зусилля в монолітних залізобетонних колонах, стінах та плитах перекриттів. Відповідно до отриманих зусиль перевірено міцність та деформативність елементів каркасу. Розрахунками доведено, що напруги, деформації, переміщення, розкриття тріщин не перевищують відповідних граничних значень будівельних норм проектування конструкцій або підстав. Розрахунок та конструювання фундаментної плити та елементів каркасу проведені відповідно до вимог СНіП 2.01.07-85*, СНіП 2.02.01-83, СП 50-101-2004, ТСН 50-302-96, ТСН 50-302-2004 52-01-2003, СП 52-101-2003. Кріплення котловану. Архітектурно-планувальними рішеннями передбачено заглиблений паркінг, глибиною 3,6 м від поверхні землі. При будівництві в умовах щільної міської забудови важливим є обмеження деформацій навколишньої забудови до величин, що виключають можливість виникнення пошкоджень її конструкцій або погіршення умов експлуатації, а отже, і вибір варіанта огорожі котловану. Необхідно створення замкнутого водонепроникного контуру з відступом від існуючих будівель не менше 2м. Не допускається зниження рівня ґрунтових вод із боку існуючих будівель. Більшість навколишніх будівель відноситься до третьої категорії технічного стану з допустимими додатковими опадами за ТСН 50-302-2004 2см. Для забезпечення цієї вимоги необхідні досить жорсткі конструкції огорожі, а також жорстка система розпірок, що утримує огорожу котловану від переміщень. Наявність під фундаментами існуючих будівель тиксотропних грунтів, що переходять у плавунне стан під впливом динамічних навантажень, повністю виключає технологію влаштування шпунтового огородження віброзануренням або ударним зануренням. У проекті як огородження котловану прийнято рішення використовувати шпунт ARCELOR AZ 37-700, занурюваний вдавленням установкою GV-ECO700S з максимальним зусиллям при втисканні 1100кН (112т.). Проектом передбачається одноразове занурення шпунта без подальшого вилучення. У нашому випадку при глибині котловану до 5 м жорсткості шпунта «arcelor» AZ 37-700 достатньо для забезпечення міцності та деформативності огорожі, що підтверджено розрахунками, представленими у Геотехнічному обґрунтуванні проекту. Крім технології пристрою огорожі, важливе значення має технологія відкопування котловану. У проекті прийнято варіант пристрою котловану за технологією "topdown" (зверху-вниз). В цьому випадку як розпірна система виступає диск перекриття, що виготовляється по грунту до уривка котловану. Перекриття виконується із залишенням технологічних отворів, через які виконується екскавація ґрунту. Розробка ґрунту в цьому випадку має здійснюватися малогабаритною технікою. Палі частково є колонами підвального поверху. Глибина огорожі котловану повинна становити не менше ніж 19 м від поверхні землі. Перед проведенням робіт з влаштування шпунтового огородження необхідно провести роботи з посилення фундаментів і ґрунту основи існуючих будівель, що примикають, за спеціально розробленим проектом. Послідовність виконання робіт. 1. Посилення фундаментів існуючих будівель. 2. Влаштування шпунтового огородження. 3. Влаштування пальового поля. 4. Влаштування монолітного ж.б. перекриття по ґрунту. 5. Екскавація ґрунту. Відповідно до виконаного Геотехнічного обґрунтування при проведенні зазначених заходів вплив нового будівництва на сусідні будівлі та будівлі в 30-му зоні від майданчика будівництва мінімально допустимий. Осади прилеглих до майданчика будівництва в межах допустимих 2 див. Фундаменти. В основі проектованої будівлі залягають слабкі глинисті відкладення (ІГЕ 3, 4) пластичні та плинні. Глинисті грунти мають суттєву стисливість і малу водопроникність, великі нерівномірні опади основи за рахунок додаткового навантаження можуть тривати тривалий час. У зв'язку з цим, за основу було прийнято варіант пальового фундаменту, що передає навантаження від будівлі на нижні відносно малостисливі шари ґрунту. В якості несучого шару прийняті суглинки легкі сірі пилуваті з гравієм, галькою з прошарками піску з супісками тугопластичні, що залягають на глибині 7-11м. У проекті прийнято палі буронабивні в обсадній трубі d 640 мм завдовжки 30м від поверхні землі. Розрахункове навантаження на палю визначено розрахунком за СП-50-102-2003 та прийнято 280 тс. Бетон класу В25 W8 F100 поздовжня арматура Ø18 A400 та хомути Ø8 A240. Остаточно несуча здатність палі визначається після проведення передпроектних випробувань паль статичним вдавлюючим навантаженням. Проектом передбачено виготовлення двох кущів досвідчених паль. Кущ 1 - передпроектне випробування для визначення несучої здатності по ґрунту та можливості занурення на проектну глибину. Кущ 2 - для контрольного передпобудовного випробування. Кущ 1 (передпроектне випробування) випробувана паля №6, анкерні палі №№7, 8, 9, 10 завдовжки 30м від поверхні землі. Кущ 2 (контрольне випробування) випробувана паля №1, анкерні №№2, 3, 4, 5 довжиною 30м від поверхні землі. За результатами передпроектного випробування палі N6 може бути скориговані діаметр і довжина палі. Випробування паль проводити статичним навантаженням відповідно до вимог ГОСТ 5686-94, ГОСТ 19912-2001. Статичне навантаження на палі має бути не менше 370 тс, або доведене до досягнення опади не менше 50 мм. Плита підвалу монолітна з бетону класу В25, W12 товщиною 300 мм на відм.-3,750 (відн.). Під плиту виконується наступна підготовка (знизу вгору): геотекстиль - 1 шар, щебінь - 100 мм, утеплювач з піноплекса 50 мм (від промерзання ґрунту на період виконання робіт), по піноплексу виконується стяжка 50 мм з бетону класу В7.5. Для забезпечення водонепроникності плити в робочі шви бетонування та шов із зовнішньою стіною закладається гідроізоляційні шпонки, виконані за технологією «Waterstop». Цокольний поверх. Зовнішні стіни підвалу монолітні з бетону класу В25, W8 завтовшки 300 мм. Внутрішні стіни підвалу монолітні з бетону класу В25 завтовшки 200 мм. Колони підвалу – палі-колони з бетону класу В25 круглі діаметром 450 мм. Перекриття паркінгу безбалочного типу з бетону класу В25 завтовшки 220 мм. Стіни і колони вище відм. 0.000 Зовнішні стіни ненесучі, поверхово оперті на перекриття, виконуються з пустотілої рядової цегли марки М150 F35 на цем. піч. р-ре М100 завтовшки 380 мм з утеплювачем мін. Ватою, оштукатурені декоративною фасадною штукатуркою. Зовнішні стіни кріпляться до монолітних конструкцій за допомогою арматурних стрижнів, що приварюються до закладних деталей монолітних стін або колон. Внутрішні стіни сходових клітин монолітні з бетону класу В25 товщиною 200 мм, армовані каркасами з Ø12A400 та поздовжньої Ø6А240. Колони перетином 400х400 монолітні з бетону класу В25, арматура Ø16,22A400 та Ø8A240 (хомути). Просторові в'язані каркаси. З відм. +6.820 (3 поверх) по осях 8/А встановлюються 2 металеві колони, заповнені бетоном В25 та внутрішніми каркасами: 4 Ø 12А400 та хомутами Ø 6А240. Застосування металевих колон обумовлено архітектурним рішенням кутового еркера. Несучі конструкції мансардного поверху - комбіновані: монолітні ж.б. колони та металеві колони у створі зовнішніх стін. Несучі конструкції покриття – металеві, запроектовані у вигляді балочної клітини з опорою на монолітні балки та колони каркасу будівлі та металеві колони. Всі конструкції покриття запроектовані з двотаврів зварних гарячекатаних №24 та №30 та гнутозварних квадратних труб. Просторова жорсткість та стійкість забезпечується за рахунок жорсткого кріплення до монолітних ж.б. конструкцій сходових клітин, балок та колон. Покриття покрівлі-покрівельна сталь із полімерним покриттям. Утеплювач – екструзивний пінополістирол піноплекс 35 150 мм. Металеві колони є несучими елементами, тому після встановлення та бетонування колон має бути виконане оштукатурювання металевих поверхонь шаром 2 см по сітці. Перекриття та покриття вище отм.0.000 Монолітні безбалочні з бетону класу В25 завтовшки 220 мм, арматура Ø12,16A400 з кроком 100...250 мм. Сходи. Сходи монолітні з бетону класу В25, фанеровані плиткою або штучним каменем. Шахти ліфта Монолітні з бетону класу В20 товщиною 16 0мм, арматура Ø12A400 та Ø5B500. Матеріали Марки бетону за морозостійкістю та водонепроникністю залізобетонних конструкцій прийняті відповідно до СНиП 52-01-2003: для фундаментних плит та зовнішньої стіни підвального поверху – бетон класу В25, W8, F150. для внутрішніх стін, колон-бетон класу В25, W4, F100; для перекриттів та покриття - бетон класу В25, W6, F100. Для армування залізобетонних конструкцій застосовується робоча арматура класу A400 за ГОСТ 5781-82 або А500С за СТО АСЧМ 7-93, а розподільна класу А240 за ГОСТ 5781-82*. Для заставних виробів у залізобетонних конструкціях застосовується листова сталь С235 за ГОСТ 27772-83, анкера з арматури класу А400 за ГОСТ 5781-82.