Проект свердловинних водозаборів

https://proekt.sx

Інтернет-магазин проектів повторного застосування

Кошик порожній

Не знайшли те, що шукали? Запитайте у нас! Маємо архіви на 140 ТБ. У нас є всі сучасні проекти повторного застосування та проекти ремонту радянських типових будівель. Пишіть нам: info@proekt.sx


Проект свердловинних водозаборів

Базова ціна із ПДВ
Ціна зі знижкою
Ціна $270.00
Знижка
Ціна $270.00
Індекс: 84.157.226
Документація: Проектна, робоча документація, включаючи кошториси та результати інженерних вишукувань
розділи: всі розділи
Обсяг даних: 108 МБ
Формат файлів: *.pdf
Експертне заключення: позитивне
Резервне водопостачання. Свердловинні водозабори (розвідувально-експлуатаційні свердловини) на території водопровідної станції

Техніко-економічні характеристики капітального будівництва
Площа ділянки за містобудівним планом, га: 20,3823
Спосіб буріння: ударно-канатний
Глибина свердловин, м: 85
Розрахунковий динамічний рівень води у свердловині, м: 25
Експлуатаційний дебіт, м3/доба: 3600
Розрахункова потужність п'яти насосних станцій, кв: 171,5
Загальна тривалість будівництва, міс.: 24
Загальна чисельність працюючих на будівництві, чол.: 17

Проектні рішення

Призначення проектованого водозабору – резервне водопостачання міста при надзвичайних ситуаціях мирного часу та на особливий період. Експлуатація свердловинних водозаборів у штатному режимі включає регулярне їх прокачування. Періодичність прокачування насосного обладнання приймається 1 раз на 3 місяці. Тривалість прокачування – 1 добу. Відповідно до завдання на проектування на всіх водозаборах передбачені роздаткові вузли для заправки автоцистерн. В якості водопідйомного обладнання для подачі води споживачам встановлені електронасосні свердловинні агрегати марки ЕЦВ 10 - 120 - 60. -ТЕ-100-30, які у повному обсязі забезпечують контроль за роботою обладнання та рівнями. Сигнали про аварійне відключення насосного обладнання та досягнення аварійного мінімального рівня в свердловинах виведені на пульт управління, розташований на насосній станції 1-го підйому КВС. Для передачі сигналів у проекті передбачено прокладання від кожної насосної станції на свердловині контрольного кабелю КВБбШв10х1,5мм2. Прокладання контрольного кабелю наведено у підрозділі «Система електропостачання». Увімкнення та відключення насосного обладнання проектованих свердловинних водозаборів, перемикання на резервне електропостачання передбачено у ручному режимі.

Загальні відомості

Водопровідна станція розміщується на лівобережній надзаплавній терасі річки в межах території. Розвідана ділянка надр, затверджена в статусі родовища підземних вод, виділена в межах похованої долини лівого припливу річки, що містить комплекс водоносних високопроникних міжморених піщано-гравійно-галечникових відкладень. Освоєння запасів підземних вод родовища передбачається здійснити під час реалізації заходів «Цільової програми організації резервного водопостачання міста за надзвичайних ситуацій мирного часу та на особливий період. Схема проектного водозабору є групою з п'яти експлуатаційних свердловин (з урахуванням існуючої свердловини), розташованих у межах ділянки ICBC. Чотири свердловини – робітники, одна – резервна. Добова витрата кожної зі свердловин - 3600 м3/добу, при цьому сумарна витрата проектного водозабору складе 14400 м/добу. Цей проект передбачає буріння чотирьох розвідувально-експлуатаційних свердловин на території водопровідної станції. Виходячи з призначення проектованих водозаборів, тривалість періоду НС та якість підземних вод регламентуються «Інструкцією з підготовки та роботи систем господарсько-питного водопостачання у надзвичайних ситуаціях» М, 1991 (далі «Інструкція»). Загальний період експлуатації при НС - до 2 років (з урахуванням епізодичних підключень протягом 25 років), повторюваність НС приймається 1 раз на місяць. Проект складено відповідно до основних вимог «Інструкції зі складання проектів та кошторисів на геологорозвідувальні роботи», М., 1993 (Додаток до наказу Роскомнедра від 22.11.93 р. № 108).

Джерело водопостачання

Геологічний розріз району родовища підземних вод представлений породами осадового чохла вендського, нижньокембрійського та четвертинного віку. Вендську систему у складі котлинського горизонту утворює товща алевролітів та пісковиків з прошарками глин (нижньокотлінська почта) та щільних глин з прошарками пісковика (верхньокотлінська світа) загальною потужністю близько 200 м. Нижньокембрійські відкладення представлені ломоносівським і лонтовським горизонтами. Ломоносівський обрій залягає на глибині 95-100 м, складений пісковиками, іноді пісками, з прошарками глин загальною потужністю 10...15 м. Лонтоваський горизонт - однорідна товща монтморіллонітових глин характерного синюватого забарвлення (сині глини) потужністю 60...70 м. Четвертинні відкладення представлені невитриманими з літології та потужності опадами льодовикових, міжльодовикових та післяльодовикових комплексів, потужністю переважно 30...50 м. На ділянках похованих долин, що прорізають товщу нижньокембрійських відкладень, потужність збільшується до 100 м і більше. У повному розрізі четвертинних відкладень виділяються такі освіти: Дніпровська морена (g II dn) - суглинки валунні загальною потужністю не більше 2...3 м; морена поширена локально в тальвегах стародавніх долин, представлена ​​льодовиковими. Дніпровсько-московські утворення (fll dn-ms - переважно флюві- огляціальні піски різної зернистості (іноді з гравійно-гальковим матеріалом), що заповнюють давню поховану долину. Потужність відкладень змінюється від перших метрів (у бортах долини) до 30... у тальвеговій частині). Московська морена (g II ms) - суглинки та супіски валунні потужністю 2. . 10 м. На низці ділянок морена розмита. Мікулінські відкладення (т III тк) - глини, суглинки, поширені локально, на ділянках розмиву московської морени залягають безпосередньо на дніпровсько-московських опадів. Потужність мікулінських відкладень на ділянці родовища переважно 2...7 м-коду. Московсько-валдайські відкладення (flg,l П-Ш ms-vd) - піски різної зернистості з лінзами глинистих відкладень загальною потужністю 15...30 м. Лузька морена (g III vdlz) - валунні суглинки, потужністю 5...15 м. Комплекс надморених відкладень: (lg ШЪ, IIV) - стрічкові глини, суглинки, піски потужністю 7...15 м. 

Гідоогеологічні умови

У гідрогеологічному розрізі території виділяються такі основні водоносні горизонти і комплекси: горизонт ґрунтових вод; міжморений комплекс (у складі верхнього та нижнього міжморених горизонтів); ломоносівський горизонт; горизонт ґрунтових вод має спорадичне поширення та приурочений, в основному, до сучасних відкладень, а також до малопотужних піщаних прошарків у стрічкових глинах та суглинках верхньочетвертинних відкладень (g, lg ШЬ). Дзеркало ґрунтових вод залягає на переважній глибині 0...0,5 м. Живлення ґрунтових вод здійснюється за рахунок атмосферних опадів, розвантаження в р.н. Міжморений водоносний комплекс приурочений до стародавніх похованих долин, що протягуються переважно в широтному напрямку, і представлений верхнім і нижнім міжмореними горизонтами, гідравлічно пов'язаними між собою через відсутність витриманого глинистого шару, що розділяє. Верхній міжморений водоносний горизонт (f lg, l П-Ш ms - vd) у межах території залягає на глибинах 15...35 м безпосередньо під лузькою мореною, підстилається глинистими утвореннями московської морени. Водовмісні породи представлені переважно дрібно- та середньозернистими пісками, з гравійно-гальковими включеннями, що відзначаються у підошві водоносного горизонту. Водорясність верхнього міжморенного горизонту характеризується питомими дебітами свердловин 2,2...2,8 л/с. Нижній міжморений водоносний горизонт (f II dn-ms) залягає на глибинах 60...85 м під відкладеннями московської морени або безпосередньо під верхнім міжмореним горизонтом, підстилається валуновими суглинками дніпровської морини або нижньокембрійськими глинами. Водовмісні породи представлені пісками різної зернистості, потужністю від перших метрів поблизу меж розповсюдження горизонту до 30...35 м у тальвеговій частині стародавніх долин. Водоряба горизонту на ділянці характеризується питомими дебітами свердловин до 3,9 л/с. Ломоносівський водоносний горизонт (С\1т) залягає на глибині 80...90 м, представлений пісковиками, іноді пісками, з прошарками глин потужністю 10.., 15 м. Водоряба горизонту дуже низька, питомі дебіти свердловин зазвичай не перевищують сотих часток літра в секунду. У межах аналізованої території, ломоносовский горизонт немає практичного значення для використання через дуже слабкої водообильности.

Методика та обсяги робіт. Основні проектні параметри озвідувально-експлутаційних свердловин

Відповідно до технічного завдання на ділянці проектованого водозабору на території водопровідної станції передбачається буріння чотирьох розвідувально-експлуатаційних свердловин на нижній міжморений горизонт. Спосіб буріння – ударно-канатний. Глибина свердловин – 85,0 м. Статичний рівень – 10,0 м. Питомий дебіт – 3,9 л/с. Експлуатаційний дебіт – 150 м/год. (3600 м/добу). Розрахунковий динамічний рівень води у свердловині -25,0 м. Проектом передбачається виконання польових та камеральних робіт. Польові роботи включають: буріння 4-х розвідувально-експлуатаційних свердловин; гідрогеологічні роботи; обладнання свердловин водопідйомним обладнанням; проведення топографо-геодезичних робіт. Буріння свердловин буде проводитися ударно-канатним способом верстатами типу УКБ-22М із відбором проб ґрунту. Початковий діаметр буріння 600 мм, кінцевий – на проектній глибині 85,0 м – 300 мм. Буріння ведеться: від 0,0 до 17,0 метрів наконечником D = 600 мм; від 17,0 до 35,0 метрів наконечником D = 500 мм; від 35,0 до 60,0 метрів наконечником D = 400 мм. від 60,0 до 85,0 метрів наконечником D = 300 мм. Інтервал відбору проб ґрунту 3 м, але не менше 1 проби з кожного шару. Буріння свердловин супроводжується спостереженнями за літологічним складом і потужністю порід, що проходять, за положенням рівня води при желоніровании. 

Конструкція свердловини

Відповідно до проектного геологічного розрізу прийнята наступна конструкція свердловини: 1-а колона обсадних труб d=24" (кондуктор) заловлюється на глибину 17 м. Гирло обкопується шурфом з розмірами в плані 1 х 1 м і глибиною 1 м і заливається цементним розчином. Очікування затвердіння цементу (ОЗЦ) - 3 доби. 2-а колона обсадних труб d=20" заловлюється на глибину 35 м з подальшою міжтрубною цементацією колон труб в інтервалі 17,0-0,0 м і виходом цементного розчину на гирлі свердловини. ОЗЦ - 3 діб. 3-я - робоча колона обсадних труб d=16" заловлюється на глибину 60 м з подальшою міжтрубною цементацією колон в інтервалі 35,0-0,0 м і виходом цементного розчину на гирлі свердловини. ОЗЦ - 3 доби. 4-а - робоча колона обсадних труб d=12" залавлюється на глибину 85м. 5-а - фільтрова колона d = 8", встановлюється «потай» на сальнику в інтервалі глибин 60-85 м. Фільтр діаметром 8" мм загальною довжиною 25 м. Надфільтрова глуха частина довжиною 5 м. Інтервал установки робочої частини фільтра визначається відповідно до проектного геологічного розрізу і становить 65...85 м. Робоча частина фільтра - труба D8", перфорована круглими отворами в шаховому порядку, зі шпаруватістю 35%, обмотаний дротом із нержавіючої сталі. Після установки фільтра колона труб d=12" піднімається до глибини 65 м з одночасною гравійною засипкою фільтрової колони в інтервалі 85.. .60 м. Далі проводяться геофізичні дослідження свердловини: гамма-каротаж, кавернометрія та термометрія. Глибина, конструкція свердловини та тип фільтра коригується у процесі буріння відповідно до фактичного геологічного розрізу та гідрогеологічних параметрів експлуатаційного водоносного горизонту. Після закінчення монтажу фільтрової колони з метою очищення стовбура свердловини від частинок вибуреної породи проводиться прокачування свердловини.

Авторизація

Категорії проектів на сайті