Схема планувальної організації земельної ділянки

Канал з'єднує між собою 2 канали, розташовані між шосе та акваторією затоки. По ПЗЗ територія належить до зони ТР2 – зони рекреаційного призначення – зелених насаджень загального та зелених насаджень обмеженого користування, із включенням об'єктів інженерної інфраструктури. Канали з довжиною берегової лінії, що вимагає зміцнення близько 3500 м, транспортують стік річок у затоку. Робочим проектом передбачено роботи з берегоукріплення Південного та Північного берегів каналу від каналу до мосту у створі проїзду між кварталами. Кордони землевідведення встановлені проектом планування та межування. Позначка верху берми каналу встановлена ​​на отм.3,00 БС і є постійною всього каналу. Закладання укосу прийнято 1:2. Зміцнення укосу у зоні змінного рівня здійснюється збірними залізобетонними плитами. Вище зміцнення укосу здійснюється густим посівом трав з геосинтетичного матеріалу. Уздовж усього каналу укладається пристінний трубчастий дренаж для зняття напору в обсипанні щебеню. Скидання дренажних вод здійснюється в канал через водовипуски кроком 20,0 м. Благоустрій включає організацію двох майданчиків і сходових спусків до води шириною 16,8 м. У зв'язку з розвитком території комплексу «Балтійська Перлина» з 2006 по 2009 роки, при наданні наступних проектів за вказаним об'єктом, необхідно надати топозйомку, виконану не пізніше середини 2009 року.

Основні проектні рішення. Конструктивні та об'ємно-планувальні рішення

Схема планувальної організації земельної ділянки: канал з'єднує між собою канали, розташовані між шосе та акваторією затоки. По ПЗЗ територія належить до зони ТР2 – зони рекреаційного призначення – зелених насаджень загального та зелених насаджень обмеженого користування, із включенням об'єктів інженерної інфраструктури. Канали з довжиною берегової лінії, що вимагає зміцнення близько 3500 м, транспортують стік річок у затоку. Робочим проектом передбачено роботи з берегоукріплення Південного та Північного берегів каналу від каналу до мосту у створі проїзду між кварталами. Кордони землевідведення встановлені проектом планування та межування. Позначка верху берми каналу встановлена ​​на отм.3,00 БС і є постійною всього каналу. Закладання укосу прийнято 1:2. Зміцнення укосу у зоні змінного рівня здійснюється збірними залізобетонними плитами. Вище зміцнення укосу здійснюється густим посівом трав з геосинтетичного матеріалу. Уздовж усього каналу укладається пристінний трубчастий дренаж для зняття напору в обсипанні щебеню. Скидання дренажних вод здійснюється в канал через водовипуск кроком 20,0 м. Благоустрій включає організацію двох майданчиків і сходових спусків до води шириною 16,8 м. У зв'язку з розвитком території комплексу, при наданні подальших проектів по зазначеному об'єкту, необхідно надати топозйомку, виконану не пізніше середини року. За даними досліджень, категорія складності інженерно-геологічних умов проектованого будівництва ІІ (дод.Б, СП 11-105-97). Проаналізовано 29 архівних свердловин (1989-2006 р.р.) завглибшки 8,0-22,0 м, загальним метражем 455.п.м. Наведено таблицю нормативних та розрахункових значень характеристик ґрунтів. Складено технічний звіт про інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови території вздовж каналу та Західного берега каналу. У геологічному будові ділянки, на розвідану глибину, беруть участь сучасні відкладення, представлені техногенними відкладеннями, озерно-морські відкладення, верхньочетвертинні озерно-льодовикові та льодовикові відкладення, кембрійські відкладення У межах дослідженої ділянки в процесі проведення робіт ґрунтові води були зафіксовані на глибині 0,1 -2,6 м, на абс. отм.3.1-0.0м. Багаторічний середньорічний рівень відповідає глибині 1,0 м-коду. На ділянці також зафіксовані напірні води, присвячені льодовиковим піскам, величина напору 6,4 м, п'єзометричний рівень встановився на абс. позначки 0,7 м. Ґрунтові води середньо агресивні щодо бетону нормальної проникності. По відношенню до свинцевих і алюмінієвих оболонок кабелю ґрунтові води мають, відповідно, середній і високий рівень корозійної агресивності. По відношенню до сталевих конструкцій ступінь корозійної агресивності ґрунтів висока. Фізико-геологічні процеси: Затоплення території під час нагінних явищ. Висновки: Подані матеріали відповідають вимогам чинних нормативних документів та можуть бути використані для проектування. У пояснювальній записці наведено розрахункові значення максимальних рівнів у східній частині губи різної забезпеченості згідно з технічним проектом, у системі рівні: До зведення захисних споруд: 1% забезпеченості – 345 см БС; 10% забезпеченості – 240 см БС. За умови закриття створ КЗС при рівні води 100 см (максимальний рівень закриття) і відкриття їх у момент, коли рівень у закритій акваторії дорівнює рівню перед КЗС на спаді, середні по губі розрахункові рівні рівні: 1% забезпеченості - 190 см БС; 10% забезпеченості –153 см БС. За рахунок дії панівних у період повеней штормових вітрів західного напрямку рівень води у східній та південно-східній частинах губи згідно з розрахунками складе: 1% забезпеченості – 210 см БС; 10% забезпеченості –175 см БС. Відповідно до чинних нормативних документів СНиП 2.07.01-89, п.8.6 та даних ТСН 30-502-2002 прибережні території мають бути захищені від затоплення паводковими водами з урахуванням висоти хвилі при вітровому нагоні. Позначку брівки території, що підсипається, слід приймати не менше ніж на 0,5 м вище за розрахунковий горизонт високих вод, тобто до позначки 3,95 см БС в існуючих умовах. Після завершення будівництва КЗС безпечну абсолютну позначку поверхні прийнято 2,4 м БС. Для благоустрою території згідно з СНиП 2.07.01-89* планувальні позначки повинні мати 10% забезпеченість, тобто для сучасних умов – позначку 2,88 м, після завершення будівництва КЗЗ –2,03 м. Формування берегової лінії каналу виконується шляхом влаштування низького ростверку на основі. Конструкція пальової основи є лицьовим шпунтом Ларсен IV з двома екрануючими стінками з вертикальної і похилої паль. Вертикальні палі забиваються на відстані 0,8 м від лицьової шпунтової стінки. Крок паль прийнято постійним і становить 4,0 м. Відстань між екрануючими стінками з вертикальних і похилих паль змінна, залежно від типу кріплення. Монолітний ростверк двох типів перерізу: з розмірами 2,4 x 0,91 м та 1,9 x 0,91 м. Для бетонування використовується бетон класу В22,5, F200, W6, армування виконується окремими стрижнями з арматурної сталі АIII діаметром 14 та 16 мм. Зовнішня грань ростверку облицьовується ж/б блоками, які встановлюються на бермі (позначка мінус 1,0 абс.м.) і монтуються до ростверку. Для забезпечення гідрологічного зв'язку каналу та ґрунтових вод прилеглої території та зняття напору на шпунтову стінку з боку зворотного засипання по всій довжині каналу здійснюється пристрій пристінкового трубчастого дренажу, траса якого прокладається паралельно стінці набережної. Скидання дренажного стоку здійснюється в канал через водовипуски, встановлені з кроком 20 м. Водоприймальний елемент дренажу служить щебенева призма, відсипана щебенем фр. 20-40 мм. Як водовідвідний елемент використовуються дренажні поліетиленові труби. На контакті щебеневої призми з грунтом основи укладається геотекстильний фільтр, що запобігає механічній суффозії частинок грунту в пори засипки, що фільтрує. Для швартування суден, відповідно до технічних умов проектними рішеннями передбачено встановлення римів на навантаження 8,0 т, з кроком 25 м. Пристрій римів проводиться установкою анкера при бетонуванні ростверку. Вище відмітки залізобетонного кріплення укосу до позначок берми кріплення каналу виконується травосівом з геосинтетичного матеріалу типу «Енкамат 7081/1». Розрахунок конструкції ростверку виконувався за двома критеріями: визначення мінімально-допустимої глибини занурення шпунта, для забезпечення запобігання втраті стійкості споруди по круглоциліндричних поверхнях ковзання; призначення кількості, параметрів паль та габаритів ростверку з точки зору навантажень на палі та допустимого тиску на ґрунт та переміщень. Розрахунок заглиблення шпунта виконаний за програмою «Стійкість», розрахунок пальової основи за програмою «Ростверк».