Архітектурні та об'ємно-планувальні рішення

Запроектований амбулаторно-поліклінічний корпус (без стаціонару) лікарняного закладу без спеціальних вимог до розміщення - будівля складної конфігурації, що окремо стоїть, у плані, що має підвальний, два надземних і верхній технічний поверхи. Проектними та об'ємно-планувальними рішеннями, відповідно до завдання на проектування, передбачені заходи для подальшого розширення та технічного переозброєння об'єкта. Максимальна висота будівлі від рівня землі до верху парапету становить 13,29 м. За відносну позначку 0,000 прийнято рівень чистої підлоги першого поверху. У підвальному поверсі передбачено приміщення для розміщення інженерного обладнання та зони для прокладання інженерних комунікацій. Висота поверху – 2,61 від рівня чистої підлоги до стелі. На першому поверсі запроектовані: вестибюльна група приміщень, відділення комп'ютерної томографії, приміщення харчового блоку, приміщення для персоналу. Висота першого поверху – 5,10 м. На другому поверсі запроектовано: відділення комп'ютерної томографії, відділення МРТ, кабінети лікарів, адміністративні та службово-побутові приміщення, технічні приміщення. На верхньому технічному поверсі передбачено приміщення для розміщення інженерного обладнання. Для вертикального зв'язку між поверхами передбачено три сходові клітини Л1, що мають вихід на вулицю, відкриті сходи в обсязі вестибюля, три лікарняні ліфти г/п 1600 кг. Покриття – пласке, з організованим внутрішнім водостоком. Покрівля – з рулонних матеріалів, В осях 5-16, Е-М запроектовані ділянки експлуатованої покрівлі. У місцях встановлення вентиляційного обладнання передбачено встановлення шумозахисних екранів. Вихід на покрівлю передбачений через надбудови з об'ємів сходових клітин, що виступають, і по відкритих металевих сходах третього типу. Перегородки та внутрішні стіни: гіпсокартонні листи по металевому каркасу із заповненням проміжку мінераловатними плитами; пазогребневі плити; силікатні блоки; захисні стіни: монолітний бетон розрахункової товщини, повнотіла цегла товщиною 250 мм, гіпсокартонні листи по металевому каркасу із заповненням мінераловатними плитами та баритовим заповненням за розрахунком. Заповнення віконних отворів – віконні блоки з алюмінієвого профілю із заповненням двокамерними склопакетами, вітражне скління. Внутрішнє оздоблення приміщень – відповідно до їх функціонального та технологічного призначення, з використанням матеріалів, що мають гігієнічні та пожежні сертифікати. Оздоблення фасадів будівлі: цоколь - декоративна штукатурка; надземні поверхи – навісний фасад із навісних панелей по металевому каркасу з повітряним зазором та заповненням зазору фасадними мінераловтними плитами, декоративна штукатурка з утеплювачем. Передбачені заходи щодо забезпечення умов життєдіяльності МГН: пандуси біля входів до будівлі; ліфти, що забезпечують можливість транспортування пацієнтів на ношах та у візках; спеціалізовані санвузли.

Конструктивні та об'ємно-планувальні рішення

Рівень відповідальності будівлі – ІІ (нормальний). Будівля розділена деформаційними швами на 3 деформаційні блоки: деформаційний блок в осях 1-17/ А-П, деформаційний блок в осях 6-15/Л-С, деформаційний блок в осях 1-2/Ж-М. Будівельна система будівлі – монолітний залізобетон. Конструктивна система у осях 1-17/А-П – змішана, конструктивна схема – неповний каркас. Крок колон підвалу – нерегулярний, від 3,6 до 7,2 м-коду. Колони запроектовані перетином 400х400 мм. Внутрішні несучі стіни підвалу – монолітні залізобетонні, завтовшки 200 мм. Крок несучих стін підвалу – нерегулярний, 3,0, 6,0 та 6,6 м. Зовнішні стіни підвалу - монолітні залізобетонні, товщиною 300 мм. Плита перекриття над підвалом – монолітна залізобетонна гладка плита завтовшки 240, 300 та 350 мм. Матеріал конструкцій підвалу – бетон класу В25, W8, F100, арматура класу А400, А240. Внутрішні та зовнішні стіни надземних поверхів – несучі, монолітні залізобетонні, товщиною 200 мм, з бетону класу В25 з арматурою класу А400, А240. Зовнішні стіни, що огороджують, утеплюються мінераловатними плитами товщиною 150 мм. Запроектовано комбіноване оздоблення зовнішніх стін вентильованим фасадом «Ронсон-100» та оштукатурюванням. Плити перекриттів типових поверхів – монолітні залізобетонні гладкі, товщиною 220, 240, 260 та 350 мм, з бетону класу В25 з арматурою класу А400 та А240. Плита покриття – монолітна залізобетонна гладка, товщиною 220мм, з бетону класу В25 з арматурою класу А400 та А240. Просторова жорсткість та стійкість будівлі в осях 1-17/А-П забезпечується спільною роботою колон, поздовжніх та поперечних стін та жорстких дисків перекриттів та покриття. Сходи та шахти ліфтів запроектовані монолітними залізобетонними, з бетону класу В25 з арматури класу А400 та А240. Монолітні шахти ліфтів є діафрагмами твердості. Розрахунок несучих конструкцій каркасу виконаний у програмному комплексі SCAD Office 11.3 з урахуванням спільної роботи з основою. Необхідна вогнестійкість залізобетонних конструкцій забезпечується збільшеними захисними шарами бетону для робочої арматури. Фундамент будівлі в осях 1-17/А-П – пальовий. Палі – буронабивні діаметром 520 мм. Довжина паль від низу ростверку, залежно від товщини ростверку – від 3,15 до 6,5 м, з бетону класу В25, W6, F100 з арматурою класу А400 та А240. Палі виготовляються під захистом глинистого розчину або обсадної труби. Допустиме навантаження на палю за даними статичного зондування залишає 87 тс. Максимальне розрахункове навантаження за даними статичного розрахунку каркасу – 89 транспортних засобів. Проектом передбачено проведення контрольних випробувань до масового виробництва пальового поля. Вузол пари палі з ростверком запроектований жорстким. Ростверк – монолітна залізобетонна плита з бетону класу В25, W8, F100 з арматурою класу А400 та А240. Товщина ростверку в зоні спирання колон – 750 мм, у зоні спирання стін підвалу – 400 мм, у зоні ганку та входів у підвал – 300 мм. Під ростверк влаштовується бетонна підготовка завтовшки 100 мм із бетону класу В7,5. Максимальне осідання основи корпусу – 2,0 см. Додаткове осідання будівлі в осях 1-17/А-П під впливом будівлі в осях 6-15/Л-С – 1,3 см. Відносна різниця осад - 0,0006. У проекті передбачено утеплення ґрунту основи для дрібнозаглибленої частини ростверків екструдованим пінополістиролом завтовшки 100 мм. Відповідно до звіту про інженерно-геологічні дослідження, основою пальового фундаменту служать грунти ІГЕ-4 (супесі пилуваті сірі з гравієм, галькою до 10%, з гніздами піску, пластичні) та ІГЕ-5 (супесі пилуваті сірі з гравієм, галькою, с гніздами піску, тверді). ІГЕ-4 має такі характеристики: ρn=2,24 кгс/см2; е = 0,354; IL=0,62; Е = 90 кгс/см2. ІГЕ-5 має наступні характеристики: ρn=2,29 кгс/см2; е = 0,285; IL=-0,64; Е=360 кгс/см2. Конструктивна система будівлі в осях 6-15/Л-С – стінова, з масивними залізобетонними конструкціями. Масивність несучих конструкцій каркасу обумовлена ​​технологічними вимогами. Товщини перекриттів запроектовані від 1,5 м до 4,0 м, товщини стін полвала та першого поверху – від 0,6 до 4,0 м.   Просторова жорсткість і незмінність забезпечується спільною роботою потужних несучих елементів каркаса. Розрахунок несучих конструкцій каркасу виконаний у програмному комплексі SCAD Office 11.3 з урахуванням спільної роботи з основою. Потрібна вогнестійкість залізобетонних несучих конструкцій забезпечується збільшеними захисними шарами бетону для робочої арматури. Шумозахисні екрани вентиляційного обладнання, розміщеного на покритті будівлі, запроектовані з панелями шумопоглинаючих. Екран - збірно-розбірна конструкція виробництва ТОВ "Завод акустичних конструкцій". Опорні стійки та горизонтальні несучі елементи – із сталевих двотаврів та швелерів, із жорсткими вузлами сполучення між собою та жорстким вузлом кріплення до плити покриття. Прийнята в проектній документації конструкція шумозахисного екрану має бути розроблена на стадії «робоча документація» і відповідне технічне свідоцтво Міністерства регіонального розвитку РФ. Фундамент будівлі в осях 6-15/Л-С - монолітна залізобетонна плита товщиною 1000 мм із бетону класу В25, W8, F100, арматура класу А400 та А240. Під фундаментну плиту влаштовується бетонна підготовка товщиною 100 мм з бетону класу В7,5. Тиск на ґрунт основи – 2,28кгс/см2. Розрахунковий опір ґрунту основи – 21,2 кгс/см2. Максимальне розрахункове осадження основи корпусу – 3,9 см. Крін корпусу – 0,00016. У проекті передбачено утеплення ґрунту основи під неопалюваною частиною екструдованим пінополістиролом товщиною 100мм. Підставою фундаментної плити в осях 6-15/Л-С є ґрунт ІГЕ-5. Проектом передбачена вибірка ґрунтів ІГЕ-1 – ІГЕ-4 з наступним пристроєм штучної основи із щебеню по ґрунту ІГЕ-5. Конструкції будівлі в осях 6-15/Л-С можуть бути скориговані при затвердженні проекту технічного переозброєння корпусу. Конструктивна система в осях 1-2/Ж-М – стінова. Несучі стіни – монолітні залізобетонні. За технологічними вимогами частина стін запроектована масивними, товщиною 2,0 та 2,2 м. Несучі стіни, на які не поширюються технологічні вимоги – завтовшки 200 мм. Плита покриття – монолітна залізобетонна. За технологічними вимогами частина плити покриття запроектована завтовшки 1,9 м, частина покриття, на яку не поширюються технологічні вимоги, запроектована завтовшки 200 мм. Матеріал конструкцій каркасу – бетон класу В25, W8, F100, арматура класу А400 та А240. Просторова жорсткість і незмінність корпусу забезпечується спільною роботою несучих елементів каркасу. Сходи запроектовані монолітними залізобетонними, з бетону класу В25, арматура класу А400 та А240. Монолітні шахти ліфтів є діафрагмами твердості. Розрахунок несучих конструкцій каркасу виконаний у програмному комплексі SCAD Office 11.3 з урахуванням спільної роботи з основою. Необхідна вогнестійкість залізобетонних конструкцій забезпечується збільшеними захисними шарами бетону для робочої арматури. Фундамент будівлі в осях 1-2/Ж-М – пальовий. Палі – буронабивні, діаметром 520 мм та довжиною від низу ростверку 6,05 м, з бетону класу В25, W6, F100, арматура класу А400 та А240. Допустиме навантаження на палю за даними статичного зондування становить 109 тс. Максимальне розрахункове навантаження за даними статичного розрахунку – 87 тс. Проектом передбачено проведення контрольних випробувань до виробництва пальового поля. Вузол пари палі з ростверком запроектований жорстким. Ростверк – монолітна залізобетонна плита з бетону класу В25, W8, F100, арматура класу А400 та А240. Товщина фундаментної плити – 500 мм. Під ростверк влаштовується бетонна підготовка завтовшки 100 мм із бетону класу В7,5. Максимальне осадження основи корпусу – 2,9 см, крен – 0,0007. Відповідно до звіту про інженерно-геологічні дослідження, основою пальового фундаменту служить грунт ІГЕ-5 (супеси пилуваті сірі з гравієм, галькою, з гніздами піску, тверді), який має наступні характеристики: ρn=2,29 кгс/см2; е = 0,285; IL=-0,64; Е=360 кгс/см2. Конструкції фундаментів деформаційних блоків будівлі запроектовані на підставі геотехнічного обґрунтування. Деформації основи будівлі не перевищать гранично допустимі значення. Відносній позначці 0,000 відповідають абсолютні позначки 3,85. Максимальний рівень ґрунтових вод слід очікувати в періоди рясного сніготанення та випадання дощів на абсолютних позначках 3.00 – 3.30.